Жодних рішень про молодь без молоді

Жодних рішень про молодь без молоді

Змобілізована революцією українська молодь успадкувала малодієве, застаріле та захаращене молодіжне законодавство, за яке комплексно ніхто не брався.  Потрібні зміни. На цю, здавалося б, малоцікаву реформу потрібно не так багато ресурсів, але результат може бути досить  помітним.

У День молоді, який цього року відзначається 27 червня, логічним є питання: «Як забезпечити реальну участь молоді у процесі оновлення країни? І чи достатньо для цього діючих законів?»

Європейська та краща світова практика показує, що молоді люди повинні мати зрозумілий і комплексний механізм у вигляді закону, який розширює їх можливості та залучає до громадсько-політичного життя.

Що ми маємо в Україні? Змобілізована революцією українська молодь успадкувала малодієве, застаріле та захаращене молодіжне законодавство, за яке комплексно ніхто не брався.

На цю, здавалося б, малоцікаву реформу потрібно не так багато ресурсів, але результат може бути досить  помітним.

Тому якраз настав час розробити один, але чіткий та зрозумілий документ – комплексний  закон про молодь, який і стане головним у реформі молодіжного законодавства.

Конституція для молоді

Новий закон про молодь об’єднає найкращі практики та досвіди країн ЄС та світу щодо розвитку молодіжної політики у оптимальних для України моделях. Тому разом з ініціативною групою з експертів РПР, Міністерства молоді та спорту і  Програми розвитку ООН (UNDP) уже розпочато роботу над написанням нового закону про молодь.

Наразі експертами аналізується близько 40-ка діючих законодавчих актів, які стосуються молодіжної політики країн ЄС і Швейцарії та Європейську хартію участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні, схвалену Радою Європи. Також беруться до уваги уже діючі закони щодо молоді («Про загальні засади державної молодіжної політики в Україні» «Про молодіжні та дитячі громадські організації», «Про молодіжні та дитячі громадські організації») та проекти законів, які розроблялись останніми роками різними політичними силами.

Тому до вже існуючих понять додадуться нові, необхідні для української молоді. Наприклад, термін «участь молоді». Він означає, що всі рішення, які приймаються державною та стосуються молоді приймаються за участю молоді. Принцип: «Жодних рішень про молодь без молоді».

Ця принципова позиція Європейської хартії участі молоді в громадському житті на місцевому і регіональному рівні має бути застосована не тільки у вигляді поняття, вона має знайти своє відображення у реальній молодіжній політиці.

Також новими для українського законодавства стануть поняття «молодіжна робота», «активна громадянська позиція», «молодіжний працівник», «молодіжний центр» тощо.

Частина розділів закону буде стосуватися окремих напрямків молодіжної політики. Це – культурний розвиток і мобільність молоді, освіта і виховання, здоров’я та фізична культура, зайнятість і працевлаштування, житло і будівництво власного житла, родини і тяжка молодь, правовий захист та інформування.

Чому важливо ці питання врегулювати законодавчо? Бо частина з них ніби «врегульовані», але ще по шаблонах «совєтів» і абсолютно не враховує сучасного досвіду молодіжних політик країн ЄС.

Ось конкретний приклад. Лише 22% молодих українців за даними R&B Group були за кордоном (для порівняння – у Німеччині чи Австрії, а навіть у Словаччині і Чехії 90% молоді як мінімум одного разу побували за межами своєї країни). Тому принцип мобільності потрібно закріпити на законодавчому рівні, щоб чітко знати, як держава це стимулюватиме.

Хто робитиме реформу та платитиме за неї?

Потрібно нарешті чітко визначити, які інститути громадянського суспільства працюють з молоддю.

Пропонується на законодавчому  рівні окрім молодіжних та дитячих громадських організацій визначити ще два блоки – організації, що працюють з молоддю (дітьми) та неформальні молодіжні рухи.

Інфраструктура реалізації молодіжної політики повинна включати  Національну волонтерську службу – організацію, яка сприяє розвитку волонтерства серед молоді; молодіжні центри (місцеві і регіональні), молодіжні табори тощо.

Також у новому законі пропонується передбачити спеціальну програму навчання, яка як і в більшості країн ЄС готуватиме молодіжних працівників.

Що ж стосується фінансової підтримки молодіжної політики, то підхід до вирішення цього питання потрібно кардинально змінити.

Наразі в бюджеті Міністерства молоді та спорту на молодіжну політику традиційно передбачено 1-2% (це приблизно по 1 грн на одну молоду особу в рік; для порівняння – у Фінляндії, Швеції,  Німеччині і маленькій Литві по 45, 40, 33 і 30 євро відповідно).

У Франції в бюджеті міністерства для реалізації молодіжної політики на 2015 рік передбачено 206 мільйонів євро, а в цілому уряд країни планує витратити з бюджету – 84,3 мільярди євро для підтримки програм та проектів, які тим чи іншим способом спрямовані на підтримку молоді.

Тому законом визначатиметься створення спеціального фонду підтримки молодіжних ініціатив, який зможе залучати не тільки бюджетне фінансування, а й кошти від інших країн і міжнародних інституцій.

Водночас, Фонд надаватиме гранти на конкурсній основі молодіжним організаціям на реалізацію конкретних проектів. Таким чином, значно зросте фінансова база для підтримки та реалізації цікавих молодіжних ініціатив, а безпосередньо чиновники не впливатимуть на процес розподілу коштів.

Окрім цього пропонується запровадити державні ендавменти для організацій. Ця ініціатива допоможе стати молодіжним організаціям самостійними. Тобто кожного року за конкурсом визначатимуться найкращі молодіжні організації з усієї України, які отримуватимуть кошти на депозиті в державному банку. Цей депозит не можна буде зняти, але відсотки від депозиту організація використовуватиме на свою діяльність. З року в рік кількість таких організацій збільшуватиметься.

Поки що це лише ідеї, але про них потрібно говорити.