Два обличчя однієї Одеси: Нова поліція vs стара міськрада

Два обличчя однієї Одеси: Нова поліція vs стара міськрада

Вчора я побачив різну Одесу. Контраст. У молодому обличчі сучасної не корумпованої поліції та старому відразному – антиукраїнської міськради, яка не змогла визнати Росію країною-агресором.

Приїхавши до Одеси вночі, десь о 3-тій годині, одразу побачив сині «мигалки» новеньких авто поліції. Це був їхній перший день, одразу після присяги. Поліція мчала на авто з увімкненим дальнім світлом та засліплювала всіх, хто їхав назустріч. Звісно, це викликало усмішку, бо вони навіть не підозрювали, що їдуть із «дальнім». Перемикати світло копи навчаться швидко – це питання часу і досвіду. Проте, точно не навчаться брати хабарі, «кришувати» бандитів, не загрузнуть у багні корупції. Це ті зміни, яких сьогодні так потребує Україна. Це та Одеса, яка для мене вперше відкрилася.

Проте, стара теж одразу нагадала про себе. О 10 годині я прийшов до Одеської міської ради. Хотів взяти участь у її засіданні як депутат парламенту. Однак сесія не відбулася, оскільки не вдалося зібрати кворуму. Причина очевидна. Першим питанням, яке мало стояти на розгляді сесії – визнання Росії країною-агресором. Депутати Одеської міськради умисно не прийшли, щоб не прийняти це рішення. Ось відповідь на питання, яку на жаль, Одесу ми ще маємо.

Колаж 3

Це бридке антиукраїнське «ватне» обличчя, якого, на жаль, ще вистачає. Склад Одеської міської ради, як і всіх інших, був утворений ще у 2010 році.  Переважна більшість – представники попереднього режиму, які вірно служили втікачу Януковичу. Чимало з цих людей відверто ненавидять свою країну і побоялися відповідальності, показавши свою зрадливу сутність.

Але і соцопитування в Одесі не втішають. Довіра до дій уряду нульова. Якщо за цей короткий час урядом не будуть вжиті кардинальні заходи в соціальній сфері, то наступний склад може бути ще веселішим.

Складна боротьба за Одесу триває. Як і за Україну. Лінія фронту проходить не тільки на сході, але і в тилу, у кожному місті чи селі. Потрібно боротися за кожного українця і його думки. І тут «десятихвилинки» не допоможуть – тільки конкретні дії.