13 січня православні відзначають свято св. Меланки. Саме в цей день і вирішили замеланкувати хлопці й дівчата молодіжної організації «Батьківщина молода». Адже меланкування - це древній народний звичай.
Останній день старого року і пер¬ший день нового українці відзначали як свята Маланки і Василя. На відміну від Різдва і Хрещення тi дні не відігравали важливого значення в релігійному календарі, тому в їх обрядо¬вості майже не помічено церковних мотивів. Ніч перед Новим роком вважалась чарівною, з нею було пов'язано чимало повір'їв і ритуалів.
На всій території України були розпов¬сюджені новорічні церемоніальні обходи ряджених — «Меланка», або «Маланка». Центральну роль — «Меланки» — виконував парубок, переодягнений у народне вбрання дівчини або молодиці. Кількість масок залежно від місцевості могла істотно варіюватись.
Маланка Батьківщини молодої, відповідно до сценарію, зібрала циганів на чолі з циганським бароном і його підопічними тигром та Ведмедиком, міліціонером, лікарем, Маланку з Василем, діда й бабу з козою, повію, єврея з єврейкою, чорта з бабою Ягою, ангела, бандерівця з Оксаною, козака…
Всі були переодягнені та розмальовані— в кожухах догори вовною, в машкарах, лахмітті, підмальоване білою глиною, замащене сажею, з клоччя зроблені бороди, вуса, патли ... Одним словом — хто як зумів!
Починали Маланкувати з поздоровлень та пісні про Маланку:
Наша Маланка покутянка
Прутом плила ноги мила
Прутом плила ноги мила
Тай тонкий фартух замочила
Повій вітре буйнесенький
Висуши фартух тонесенький
Повій вітре із болота
Висуши фартух як золото
Повій вітре туди сбди
Висуши фартух помежи люди
У Ваших дверях чотири дошки
Пустіть Маланку до хати трошки
Пустіть Маланку буде співати
Дасте горіхів буде кусати
Наша Маланка покутянка
Прутом плила ноги мила
А далі починалася справжня вистава за участю всіх персонажів. І відповідно до традицій з гумором та жартами. Дивлячись як сприймав хазяїн хати жарти були й імпровізації.
|
